У бесіді Ребе на тижневу главу «Мішпатім» 5752 року міститься дуже багато інформації про дотримання народами світу семи заповідей Бней Ноах. Почнемо з того, що людський розум сам по собі надто обмежений, щоб зрозуміти й осягнути закони Тори. Те, що сьогодні люди здатні їх розуміти, стало можливим завдяки даруванню Тори, адже через це було встановлено зв’язок між матеріальним світом і святістю Творця; наш нижній світ перетворився на посудину для святості, що автоматично впливає на наш розум.
Наприклад, візьмемо заповідь: «Не кради». Сьогодні людина сама добре розуміє, чому не можна красти, але це відбувається лише тому, що Тора увійшла в наш світ.
Тоді чому деякі люди все ще продовжують красти? Це пояснюється їхньою свободою вибору. Адже народи світу також мають свободу вибору щодо семи заповідей.
Коли ми говоримо про заповіді для ноахідів, то вони «є концепціями, які сам інтелект схильний приймати». Проте необхідно, щоб «людина прийняла їх і виконувала їх, тому що Всевишній заповів їх у Торі та повідомив нам через Моше… Якщо ж вона виконує ці речі через їхню логічність, то не називається… ні праведником народів світу, ні їхнім мудрецем».
Досконалість цього настане в Дні Мошиаха, коли, згідно з постановою РАМБАМА, «весь світ (включно з народами світу) буде зайнятий лише пізнанням Всевишнього». «Бо наповниться земля знанням Г-спода, як море повне водою» (Єшаягу 11:9). При цьому пізнання Всевишнього проникне в розум людини.
Є дуже цікаве пророцтво Єшаягу (2:4): «І розсудить він народи, і дасть настанову багатьом народам; і перекують вони мечі свої на лемеші, а списи свої — на садові ножиці; не підніме народ на народ меча, і більше не будуть навчатися воювати».
Подібне говорить пророк Міха (4:3): «І буде він чинити суд між багатьма народами, і розсудить сильні племена до далеких меж, і перекують вони мечі свої на лемеші, а списи свої — на садові ножиці; не підніме народ на народ меч, і більше не будуть вони навчатися війні».
Хто ж ця людина, яка розсудить народи і чинитиме суд? Виявляється, що це Мошіах. Так коментує ці слова РАДАК — рабі Давид Кімхі. Він пише, що Мошіах стане володарем над усіма народами: він чинитиме суд і вирішуватиме конфлікти, навчатиме людство належної поведінки та змусить їх припинити війни.
У своїй бесіді Ребе пояснює, що підписання декларації Бушем і Єльциним стало можливим завдяки діям Мошіаха (тобто самого Ребе, як він неодноразово натякає в цій бесіді) на світ. А «каталізатором» для цього стала постанова самого Ребе про те, що настав час нашого Визволення, а також постанова рабинів про те, що Ребе є Мошіахом нашого покоління. Лише уявіть собі: Ребе сказав, що постанова щодо нього самого «була із Синаю», і вона проникло в наш обмежений світ. Це можна порівняти з даруванням Тори, після якого мудрість Всевишнього, вміщена в заповідях, увійшла в наш світ і впливає на людей.
Звідси випливає, що вже тепер (до настання Визволення) народи світу повинні визнати владу Ребе. Це щонайменше виражається в проголошенні: «Хай живе наш пан, учитель і Ребе — Король Мошіах на віки вічні!»
Завдяки цьому люди приєднуються до згаданої постанови, що дає можливість Ребе впливати на президентів і міністрів.
Хай буде воля, щоб усе це здійснилося якнайшвидше та привело до настання істинного і повного Визволення! Источник: Поведение ноахидов в конце изгнания
